Про що розкажуть кістки: як жили і від чого помирали львів’яни у ХVІІ - ХVІІІ ст.


Антрополог Олександра Козак дослідила виявлені археологами рештки людей, які мешкали у Львові і були поховані біля однієї із найстаріших церков міста – церкви Святого Миколая. Їхні останки археологи виявили у 2017 році. Про свої дослідження Олександра Козак розповіла в інтерв’ю Гал-інфо.

Як археологи знайшли давній цвинтар Об этом сообщает zss.in.ua со ссылкой на СМИ.

У 2017 році археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України в екстреному порядку досліджували прицерковну територію однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького.

Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
1/2

Церква Святого Миколая (ПЦУ) вважається однією із найдавніших православних святинь Львова. Точна дата будівництва храму невідома, однак, за деякими джерелами, у 1300 році церква вже існувала. Згодом її декілька разів перебудовували.

Під час досліджень археологи виявили кілька десятків поховань, які датували не пізніше, ніж кінцем XVIII ст. Поховання були розміщені на глибині від півметра до двох з половиною метрів від сучасної поверхні.

Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
Фото з розкопок прицерковної території однієї з найстаріших церков Львова — Святого Миколая, що на вулиці Богдана Хмельницького у Львові. 2017 р. Фото — Олена Ляхович, Гал-інфо.
1/6

Більшість поховань були безінвентарними. На одному із них, ймовірно жіночому, археологи виявили намистини.

Біля церкви традиційно ховали парафіян незалежно від їхнього соціального статусу. Саме тому, майже біля кожної церкви у місті існував цвинтар. У 1783 році австрійська влада ліквідувала всі цвинтарі в межах Львова і винесла їх за межі міста.

Усі поховання, які виявили археологи, були не пізнішими, аніж кінець XVIII ст. Точно датувати їх було неможливо, адже у поховальних ямах матеріалу практично не було. Однак археологам вдалося з’ясувати, що ці поховання були різного часу. Наприклад, на одній ділянці чотири поховання перерізали послідовно одне одного. Ймовірно, проходив якийсь час, 50-100 років, і на місці поховання могли ховати знову.

Про що розкажуть кістки?

Виявлені археологами останки досліджувала антрополог, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, доцент кафедри археології Києво-Могилянської академії, кандидат наук Олександра Козак.

Антрополог, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, Доцент кафедри археології Києво-Могилянської академії, кандидат наук Олександра Козак. Фото — Олена Ляхович
Антрополог, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, Доцент кафедри археології Києво-Могилянської академії, кандидат наук Олександра Козак. Фото — Олена Ляхович
1/1

За її словами, їй вдалося дослідити 12 повних скелетів. Середній зріст у жінок становив 164 см, у чоловіків170-172 см. Хоча, як зазначила науковець, поховання відносно широко датуються, й можливо належали людям різного соціального рівня.

«За результатами досліджень решток можемо сказати, що жінки найчастіше помирали у 16 – 25 років, а чоловіки - між 25 до 35 роками. Одиниці доживали до 50-60 років. Нагадаю, що середній вік смерті у середньовічних містах для жінок становить близько 35 років, а для чоловіків – 38-40 років. У селах цей показник був ще нижчим, а саме на 5-8 років менше. Якщо жінка починала народжувати в 13 років, то у 26 років вона могла вже стати бабусею», — додала дослідниця.

Скарби, прикраси та унікальні артефакти: як жили і розважалися львів’яни в давнину

Як зазначила Олександра Козак, наразі важко скласти цілісну картину.

«На кістках я бачу травми, що зазвичай були характерні для мешканців міст. У них страждали плечі, були травми суглобів ніг.

Один із похованих чоловік, очевидно, був будівельником. Це, можливо, реконструювати за поширенням травм, розвитком його м’язового рельєфу на кістках і проблем із суглобами. Він багато піднімався нагору, падав з висоти, а ще тягав на собі важкі речі, володів молотом», — розповіла антрополог.

Маївки у Софіївці. Виставка
Маївки у Софіївці. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Вид Львова 1772 р. Виставка
Вид Львова 1772 р. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Львів з північного заходу у другій половині ХVІІІ ст. Виставка
Львів з північного заходу у другій половині ХVІІІ ст. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Виставка
Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Нижні вали у Львові. Виставка
Нижні вали у Львові. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Вид Львова з північної сторони. Виставка
Вид Львова з північної сторони. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Вулиця Панська, а нині вул. Винниченка. Виставка
Вулиця Панська, а нині вул. Винниченка. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Монахи ордену Тринітаріїв (кін. ХІХ ст.)  та львівські міщани ХІХ ст. Виставка
Монахи ордену Тринітаріїв (кін. ХІХ ст.) та львівські міщани ХІХ ст. Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Виставка
Виставка "Львів: подорож у середні віки" у відділі ЛІМ "Музей історії України" (пл. Ринок, 24). Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/9

Вона також додала, що серед похованих були й люди ремісничих професій.

«Наприклад, був один гончар. За його кістками чітко бачимо зміни від професійної діяльності. У нього на одній нозі були розвинені м’язи більш, ніж на другій, і також були характерно розвинуті руки, як при роботі з гончарним колом, коли часто виконуєш характерні механічні рухи обертання.

Загалом можна побачити зміни характерні для монотонної роботи - у ковалів, ткачів, вишивальниць, навіть сліди від перенесення відер з водою, або важких клунків», - наголосила Олександра Козак.

Антрополог, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, Доцент кафедри археології Києво-Могилянської академії, кандидат наук Олександра Козак. Фото — Олена Ляхович
Антрополог, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, Доцент кафедри археології Києво-Могилянської академії, кандидат наук Олександра Козак. Фото — Олена Ляхович
1/1

Від чого помирали?

«Що стосується їх смерті, то в декількох випадках ми виявили сліди туберкульозу та інших інфекцій, які могли до неї призвести. Причиною смерті могли стати проблеми з кровообігом. На кістках ми бачимо наслідки запалення вен, тромбозів судин. Вважають, і це доволі часто доводиться бачити нам, що причиною ранньої смерті жінок були сухоти та невдалі пологи. Це було досить мирне населення. Травм, які є наслідками агресії я не бачила», - наголосила антрополог.

Серед виявлених археологами останків були й поховання дітей. Як зазначила Олександра Козак, діти страждали від різних захворювань.

«У них були ознаки рахіту та цинги. В однієї дитинки була важка форма анемії. Ми знайшли сліди різних запальних процесів, звичайних хвороб – гайморити, отити, також менінгіти», — сказала вона.

У Львові археологи розкопали давній цвинтар

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, проект реставрації пам’ятки не передбачав археологічних досліджень. Саме тому розкопки на цій ділянці почалися пізніше, в терміновому порядку, лише з початком реставраційних і будівельних робіт.


Джерело статті: “https://galinfo.com.ua/news/pro_shcho_rozkazhut_kistky_yak_zhyly_i_vid_chogo_pomyraly_lvivyany_u_hvii__hviii_st_323290.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя